У польському цивільному праві діє засада свободи заповідання, яка зосереджується головним чином на автономії волі спадкодавця та можливості розпоряджатися всім своїм майном на користь будь-якої особи. Свобода заповідання в деяких випадках, однак, обмежена: воля спадкодавця має бути виражена у спосіб, який передбачає право, і спадкодавець мусить скористатися відомими закону конструкціями. Опосередкованим обмеженням заповідання є також обов’язкова частка (zachowek).
Що таке обов’язкова частка і хто може її отримати?
Спадкодавець може призначити своє майно будь-якій особі чи установі на власний розсуд, оминаючи при цьому найближчих осіб. Проте законодавець створив інститут, який дає найближчим родичам спадкодавця можливість висувати вимогу щодо частини спадкового майна, тобто обов’язкову частку. До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать чоловік/дружина, нащадки (діти, онуки, правнуки) та батьки спадкодавця, які були б покликані до спадкування за законом. Реалізація права на обов’язкову частку залежить від того, чи особа, яка висуває вимогу про обов’язкову частку, була б покликана до спадкування як спадкоємець за законом. Якщо зазначені вище особи не отримали належної їм обов’язкової частки — чи то у вигляді зробленого спадкодавцем на їхню користь дарування, чи покликання до спадкування, чи у вигляді заповідального відказу, чи виплати від родинного фонду або майна у зв’язку з ліквідацією родинного фонду — вони мають можливість висувати проти спадкоємця вимогу про сплату грошової суми, що покриває належну їм обов’язкову частку, або грошової суми, необхідної для її доповнення.
Кому не належить обов’язкова частка?
Відповідно до загальних правил цивільного права, права на обов’язкову частку позбавлені особи, визнані судом негідними, а також особи, позбавлені спадщини спадкодавцем у заповіті. Обов’язкова частка не належить також особам, які зреклися спадщини в нотаріуса, та особам, які відмовилися від спадщини. Обов’язкова частка не належатиме також — відповідно до загальних правил цивільного права — чоловікові/дружині, який/яка на момент смерті спадкодавця перебував/перебувала з ним у сепарації, а також чоловікові/дружині, щодо якого/якої спадкодавець подав позов про розірвання шлюбу або сепарацію з його/її вини, і ця вимога була обґрунтованою.
Позовна давність вимоги про обов’язкову частку
Вимоги щодо обов’язкової частки погашаються давністю зі спливом п’яти років від дня оголошення заповіту в суді або в нотаріуса. Зі спливом п’яти років від дня відкриття спадщини, тобто від моменту смерті спадкодавця, погашаються давністю:
- вимоги проти особи, яка зобов’язана доповнити обов’язкову частку з огляду на отримані від спадкодавця дарування або віндикаційні записи,
- вимоги до родинного фонду, зобов’язаного доповнити обов’язкову частку,
- а також вимоги проти особи, яка зобов’язана доповнити обов’язкову частку з огляду на майно, отримане після ліквідації родинного фонду.
Запрошуємо до контакту.