Літо — це не лише час відпусток: для багатьох осіб, особливо студентів, це також період пошуку відповідної квартири для найму. У цьому дописі розглянемо, як виглядає вся процедура, які її окремі етапи та коли слід звернутися до нотаріуса.
Наймач і наймодавець
Спочатку варто впорядкувати термінологію, щоб уникнути непорозумінь. Наймач — це особа, яка за плату наймає приміщення (квартиру чи будинок) і стає його мешканцем. Наймодавець натомість — це власник або управитель відповідного приміщення, який має право здавати житло в найм і отримувати з цього регулярні доходи.
Оказіональний найм – що це?
Оказіональний найм (najem okazjonalny) — це правовий інститут, метою якого є отримання наймодавцем додаткового захисту від недобросовісного наймача. Укладення договорів оказіонального найму стає дедалі поширенішим, оскільки воно пов’язане з низкою переваг. Цей вид договорів витісняє класичний найм, регульований лише нормами цивільного кодексу. Договір оказіонального найму має бути складений у звичайній письмовій формі, стосуватися житлового приміщення та бути укладений на визначений строк, що не перевищує 10 років.
Оказіональний найм – документи
Структура оказіонального найму, за загальним правилом, складається з 4 елементів — договору найму та додатків:
- заяви наймача про підпорядкування виконавчому провадженню у формі нотаріального акта,
- заяви наймача із зазначенням приміщення, в якому він зможе оселитися у випадку застосування виконавчого провадження,
- а також заяви власників приміщення про те, що вони погоджуються прийняти наймача після розірвання або закінчення договору найму.
Обов’язкова участь нотаріуса зводиться до подання наймачем заяви про підпорядкування виконавчому провадженню, адже лише ця заява вимагає форми нотаріального акта.
Оказіональний найм – додатки
Додатки до договору оказіонального найму становлять його невід’ємну частину.
Заява наймачів, яка має бути складена щонайменше у звичайній письмовій формі, вказує адресу, за якою вони виселяться після розірвання або закінчення договору найму.
Із заяви власників нерухомості, зазначеної наймачами, має випливати, що вони погоджуються прийняти наймачів до себе, якби дійшло до завершення договору найму. Ця заява також має бути складена щонайменше в письмовій формі, при цьому наймодавець може вимагати вищої форми, тобто письмової форми з нотаріально засвідченим підписом. Тоді такий документ слід підписати в присутності нотаріуса.
Останнім додатком є подавана наймачами заява про підпорядкування виконавчому провадженню. Для подання такої заяви в нотаріуса має з’явитися лише наймач. За загальним правилом присутність наймодавця не вимагається, однак поширеною практикою є складення акта за присутності обох сторін з метою виконання всіх формальностей. Найчастіше саме тоді підписуються всі документи. Суть подання наймачем заяви про підпорядкування виконавчому провадженню полягає в його заяві, з якої випливає, що коли дійде до розірвання або закінчення договору найму, він звільнить орендоване житло від усіх своїх речей і залишить його.
Підсумок
Інституту оказіонального найму не треба боятися. Це договір, що захищає як наймодавців, так і наймачів. Добре, щоб наймодавець підготував наймача до укладення такого договору, тобто поінформував його, які документи будуть потрібні. Нерідко трапляється, що адресою, яку наймач вказує в заяві про підпорядкування виконавчому провадженню, є батьківський дім, розташований в іншій місцевості. Отримання заяви зі згодою власників зазначеної нерухомості може, отже, зайняти в наймача кілька днів.
Щодо витрат, пов’язаних із зазначеними діями, запрошуємо до безкоштовного контакту з канцелярією.