У чинному правовому стані відсутнє легальне визначення поняття нотаріального акта, однак прийнято вважати, що цей документ, який складає нотаріус із дотриманням норм закону від 14 лютого 1991 року «Право про нотаріат», має характер офіційного документа. Законодавець визначає дві можливості вчинення нотаріальної дії, що полягає у складенні нотаріального акта: коли сторони зобов’язані до її вчинення на підставі закону або коли сторони бажають надати документу форми нотаріального акта.
Коли вимагається форма нотаріального акта?
Норми законів узалежнюють дійсність вчинення деяких дій від дотримання особливої форми, тобто нотаріального акта під загрозою недійсності. У зв’язку з цим форма нотаріального акта вимагається, зокрема, у випадку укладення договорів щодо переходу права власності на нерухомість (зокрема купівлі-продажу або дарування), договорів про створення деяких товариств господарського права, шлюбних майнових договорів, родової довіреності на вчинення дії, для якої вимагається форма нотаріального акта, заяви про прийняття спадщини або відмову від спадщини, що подається перед нотаріусом, поділу спадщини / поділу спільного майна, коли до складу спадщини/спільного майна входить нерухомість.